До середини XVIII ст. у Росії лікарями були переважно іноземці. Найвідомішими медичними установами були Петербурзький адміралтейський (морський) і Кронштадтський адміралтейський шпиталі. При них були шпитальні школи, які мали по 20-30 лікарських учнів. Більшість із них були українцями.

Дремлюга Петро Панфилович народився у с. Дем’янці Переяславського повіту Полтавської губернії. З дитинства проявив хист до малювання. За кошти місцевої поміщиці був направлений на навчання до художньо-промислової школи (колишня рисувальна школа Миколи Мурашка) у м. Київ, яку, з-поміж інших, фінансував відомий меценат Олександр Трещенко. У школі навчався упродовж 1917-1918 р.

14 жовтня 1952 р. у с. Зведенівка (Попелівка)  Шаргородського району Вінницької області народився С. Ю. Куций. У 1977 році майбутній скульптор закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва, а в 1982 р. – Львівський інститут прикладного мистецтва. Його викладачами були відомі скульптори  – Еммануїл Мисько та Дмитро Крвавич.

Народився Михайло Галактіонович 14 жовтня 1930 р. в м. Переяславі в родині шевця Галактіона Карповича і Єлизавети Аксентівни. У голодний 1933 рік сім’я, щоб вижити, переїхала до Києва. Там, в одній із столичних шкіл, малий Михайло отримав початкову освіту. Після початку війни у 1941 р. родина повернулася до рідної домівки. Відтоді доля не розлучала Михайла Галактіоновича з Переяславом. У 1947 р. юнак закінчив місцеву СШ №2 і влаштувався на роботу в чайну райспоживспілки. Тут кмітливий юнак став учнем відомого в місті кухаря – Федора Макаровича Касьяна. У 1950 р. Михайла Литвиненка призвали до лав Радянської армії, служив на Чорноморському флоті кухарем. Після демобілізації він повернувся на роботу в чайну, згодом перейшов у ресторан «Дружба», де працював до виходу на пенсію. За сумлінну професійну роботу отримав звання «майстер-кондитер», був нагороджений бронзовою медаллю за участь у Виставці досягнень народного господарства  СРСР та золотою медаллю  за перемогу на Виставці досягнень народного господарства України.

Народився Пилип Орлик 11 жовтня 1672 року в чесько-литовській шляхетській родині, яка жила в селі Косут Ошмянського повіту на Віленщині. Його батько, Степан Степанович, був католиком, тривалий час служив у польсько-литовському війську. В 1673 році під час польсько-турецької війни у битві під Хотином він загинув, коли синові було лише рік. Мати Ірина походила з православного роду Малаховських. Саме вона зробила все можливе для того, щоб дати Пилипу належне виховання та хорошу освіту.

Сергій Свиридович Гамченко народився 7 жовтня 1859 р. у с. Ратне Ковельського повіту Володимир-Волинської губернії. Закінчив Володимирську Київську військову гімназію. Протягом 1876-1880 рр. навчався на вечірньому відділенні двох факультетів Київського університету Св. Володимира – фізико-математичному та історико-філологічному. У 1883 р. закінчив військове училище в Москві. До 1917 р. перебував на військовій службі, яку поєднував із науковою діяльністю. Перші археологічні дослідження здійснив у 1878 р. в експедиції під керівництвом Володимира Антоновича.

Ганна Іванівна Козій (Слюсар) народилася 24 вересня 1948 р. у с. Мазінки на Переяславщині. Батько Іван Іванович Слюсар, мати Марія Микитівна Яценко все життя працювали у колгоспі. У 1963 р., закінчивши вісім класів школи, вступила до Переяславського педагогічного училища. Під час навчання в училищі (1963-1967) познайомилася з музейною роботою – студентам доручили саджати дерева майбутнього парку ім. Т.Г. Шевченка в ур. Гора, де на той час розбудовувався Музей просто неба. Після закінчення педучилища молодий педагог працювала у школі с. Зносичі Сарненського р-ну Рівненської обл. (1967-1970). У 1974 р. закінчила історичний факультет Київського університету ім. Т.Г. Шевченка.

Серед 45 картин видатних американських художників, які, за традицією, колишні господарі Білого дому – подружжя Обама – відібрали з трьох головних музеїв Вашингтона, є й картина Луїзи Невельсон. Відомому американському критику-мистецтвознавцю Гілтону Крамеру належать такі слова: «Луїза Невельсон була одним із тих художників, котрі змінили наше бачення світу».

АНДРІАН ФЕОФАНОВИЧ КАЩЕНКО (19.09./1.10/ 1858 – 16.03. 1921) – ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК, СПІВЕЦЬ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА.

Андріан Кащенко народився 19 вересня 1858 року в Катеринославській губернії, на хуторі Веселому (нині Вільнянського району Запорізької області), що належав його батькові. Рід Кащенків веде свій лік з часів розквіту Запорозької Січі та славетних походів на турків.

ДОСЛІДНИК ПРАДАВНІХ КУЛЬТУР

 Серед музейного комплексу міста Переяслава-Хмельницького своєю оригінальністю та своєрідністю виділяється Музей трипільської культури. Зібрані в його експозиції старожитності розповідають про один із яскравих епізодів нашого минулого, пов’язаного з племенами давніх землеробів, які проживали в межах сучасної України з кінця VІ до початку ІІІ тис. до н.е.