9 вересня минає 250 років з дня народження Івана Котляревського – письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури. Поема Котляревського «Енеїда» (1798 р.) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Іван Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемності поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.

 Старший науковий співробітник   

Музею українського рушника                                  Н. Л. Заїка

Коломієць Олег Родіонович (псевдонім – Олег Князенко) народився 6 вересня 1950 року в с. Велика Каратуль Переяслав-Хмельницького району, закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1973 р.). Працював учителем, старшим науковим співробітником Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (до 2010 р.). Член Національної спілки письменників України (1990 р). Почесний громадянин міста Переяслава-Хмельницького (2011 р.). Краєзнавець, автор численних наукових та публіцистичних праць.

25 серпня виповнилося 123 роки від дня народження Надії Володимирівни Лінки (Геппенер) (25.08.1896 – 18.05.1981) – українського археолога, відомого музеєзнавця, дослідниці археологічних пам’яток Переяслава.

У середині XVIII ст. скромний церковний староста с. Мліїв (нині с. Мліїв Городищенського р-ну Черкаської обл.) прийняв страждання і смерть за віру під час спроби тотального насадження уніатства на Правобережній Україні.

4 серпня 1854 року в селі Заньки Чернігівської області народилася Марія Костянтинівна Заньковецька  – українська акторка і театральний діяч, провідна зірка українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.       

17 липня минає 170 років з дня народження мами Лесі Українки – Олени Пчілки. В історії української культури, науки і суспільно-громадської думки Олена Пчілка становить цілу епоху. В її особі поєднувалось ціле суцвіття талантів – педагога, письменника, перекладача, вченого, громадського діяча. Вона також була блискучим журналістом і видавцем. Все своє життя Олена Пчілка обстоювала українську мову – як у колі родини, так і в усіх сферах культурного і громадського життя, боролася за українські школи, українські університети, за створення кафедри українознавства, за поширення української книжки серед народу. Творча спадщина Олени Пчілки – цінний набуток нашої науки і культури, у ній пульсує сильна любов до свого народу.

Петро Іванович Прокопович – видатний український вчений, пасічник, винахідник. Завдяки своїй наполегливості став знаменитим пасічником вірним своїй справі. В свій час в Україні та в усьому світі створив найбільшу пасіку: більше 10 000 бджолиних сімей.

Граб’янка Григорій Іванович народився на початку 70-х рр. ХVІІ ст., очевидно в Гадячі. Факти біографії, що стосуються раннього періоду його життя невідомі. Перші згадки про Г. Граб’янку з’являються на початку 1680-х рр., коли він вчився в Києво-Могилянській академії, де опанував польську, латинську і німецьку мови.

Народився 6 липня 1913 р. у с. Ново-Михайлівка Бердянського повіту Таврійської губернії (нині Черніговського р-ну Запорізької обл.).

Про перші розкопки у Переяславі 1840 р., внаслідок яких відбулося  відкриття залишків Михайлівського собору ХІ ст., широкій науковій спільноті стало відомо лише у ХХ ст., коли виявили документацію, залишену О. Аннєнковим. Деякі матеріали розкопок були опубліковані у 1975 р. Ю.С. Асєєвим, В.О. Харламовим та М.І. Сікорським у статті про дослідження Михайлівського храму ХІ ст.