Тарас Григорович Шевченко – видатний український поет та прозаїк, талановитий художник, громадський діяч. Його ім’ям в Україні названі населені пункти, парки, вулиці, театри. Майже в кожному українському місті та селі на його честь встановлені пам’ятники. Перший пам’ятник Т. Г. Шевченку був встановлений у Переяславі у 1949 р.
До виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради звернувся директор історико-краєзнавчого музею (на жаль, ім’я визначити не вдалося) з проханням про встановлення пам’ятника Шевченку біля меморіального будинку А. Козачковського по вул. Р. Люксембург (сучасна вул. Тараса Шевченка), де гостював у свого товариша під час перебування у Переяславі поет.
На засіданні виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради Депутатів трудящих від 15 вересня 1949 р. було прийнято рішення про будівництво пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку біля меморіального будинку та зобов’язали ремонтно-будівельну контору допомогти музею з будівництвом пам’ятника до 32-річниці жовтневої революції.
Пам’ятник Тарасові Шевченку, встановлений у Переяславі, був виконаний з дотриманням канонів портретної пластики в академічному стилі – бюст немолодого поета (скульптор, матеріал та розміри невідомі) з динамічною поставою голови, виразним профільним силуетом, ретельно відпрацьованими рисами обличчя: пишні вуса, насуплені брови, широке чоло з залисинами. Тривимірне скульптурне зображення розміщене на фігурному чотириграному постаменті.
Лицьова частина постаменту декорована ліпним стилізованим рослинним орнаментом та виокремленими місцями з підписами «Т. Г. Шевченко 1814 – 1861 рр.», нижче уривок із тексту твору «Заповіт»:
І мене в сім’ї великій,
Сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Не злим тихим словом
Т. Шевченко
У травні 1954 р. на постаменті розмістили інше погруддя Т. Г. Шевченка, виконане народними художниками УРСР, скульпторами Макаром Кіндратовичем Вронським (1910 – 1994 рр.) та Олексієм Прокоповичем Олійником (1914 – 1977 рр.). Загальна концепція пам’ятника не змінилася, бюст виготовлений з бронзи та на перший погляд має майже трафаретне художньо-композиційне рішення з попередником. Подальша доля погруддя 1949-го року невідома.
У 1956 р. відбулася заміна постаменту. На місці старого встановили новий з червоного полірованого граніту, навколо влаштували стилобат-клумбу квадратної форми. На початку 1970-их рр. на лицьовому боці постаменту викарбували напис: «Тарас Григорович Шевченко 1814 – 1861 рр.».
У 1954 р. фабрикою масового фотодруку тресту «Укрфото» м. Київ була випущена чорно-біла поштова картка з виглядом Переяслав-Хмельницького історичного музею та пам’ятника Т. Шевченку встановленому в 1949 році.
Старший науковий співробітник НДВ історичного краєзнавства Ганна Наконечна
-
Фото з виглядом Переяслав-Хмельницького історичного музею та пам’ятника Т. Шевченку встановленому в 1949 році
Фото з виглядом Переяслав-Хмельницького історичного музею та пам’ятника Т. Шевченку встановленому в 1949 році
-
Зображення поштової картки з виглядом Переяслав-Хмельницького історичного музею та пам’ятника Т. Шевченку встановленому в 1949 році
Зображення поштової картки з виглядом Переяслав-Хмельницького історичного музею та пам’ятника Т. Шевченку встановленому в 1949 році
https://www.niez.com.ua.ksereda.com.ua/museums/entsyklopediia-zapovidnyka/istorychnyi-kalendar/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B8/3367-pershyy-pamyatnyk-tarasovi-shevchenku-v-pereyaslavi.html#sigProId85c063b51b