19 лютого 2026 р. на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася V Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціокультурні трансформації в Україні ХХ – ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності» традиційним співорганізатором якої є Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». Також організаторами цьогорічного зібрання виступили наукові та освітні установи: Інститут історії України НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка.
Вітаючи учасників конференції, науковців із різних закладів та установ України ректор Віталій Коцур зауважив, що Університет вкотре стає площадкою для актуалізації важливих соціокультурних проблем, подібні наукові заходи дають нове наповнення для підготовки вчителів історії.
У ході пленарного засідання провідними науковцями різних установ було зроблено акценти на важливих соціокультурних викликах розвитку України, насамперед, в умовах триваючої російсько-української війни. Про цінності олімпійського руху, їх історичну еволюцію та місце в геополітиці сучасної України доповів доктор політичних наук Микола Томенко (Фонд «Рідна країна»), який наголосив на важливості переосмислення історії спорту, очищення її від російсько-радянських наративів, необхідності сформувати концепцію власне українського олімпійського руху, його популяризації в культурно-освітньому просторі з прикладами героїзму та патріотизму українських спортсменів.
Доктор історичних наук, професор Володимир Скляр (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України) зупинився на проблемі впливу розгрому УАН та українських наукових установ у період сталінізму на розвиток сучасної наукової сфери, показав, що репресивна політика більшовицького режиму була першочергово спрямована на заміщення інтелектуальної еліти та знищення Української православної церкви як осередків національної ідентичності.
Доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса) детально проаналізував соціокультурні трансформації в Україні під впливом російсько-української війни, зокрема, акцентував увагу на проблемах виходу українців з російського соціокультурного простору в мовному питанні, споживанні інформаційної та культурної продукції, формуванні українського аудіовізуального контенту. Численні питання до доповідача з приводу мовної, мобілізаційної політики, стратегії відновлення української економіки та демографічного потенціалу засвідчили важливість обговорення питань соціокультурного, гуманітарного розвитку України.
Науковий дискурс щодо мовної стратегії розвитку України в умовах російської агресії продовжила кандидат історичних наук, доцент Леся Коцур (Університет Григорія Сковороди в Переяславі), котра акцентувала увагу на механізмах розмивання мовної української ідентичності та їх еволюції, перспективах вироблення засобів протидії мовній експансії росії.
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник НДВ Музей Заповіту Т. Г. Шевченка Катерина Нагайко (Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав») розкрила значення постаті Тараса Шевченка в процесі українського націотворення від ХІХ до ХХІ ст., наголосила на тяглості його ідейної спадщини в розвитку національної ідеї українців, показала вплив Т. Шевченка на світоглядні позиції відомих українських діячів, окремо охарактеризувала переяславський період творчості Кобзаря, а також відмітила рефлексії сучасників, відвідувачів на мовно-національні проблеми у контексті ознайомлення із експозицією музею.
Головним меседжем конференції стала потреба боротьби за українську молодь і утвердження української ідентичності через створення відповідного українського контенту в науковому, культурно-освітньому та медійному просторі.
Завідувачка НДВ нематеріальної культурної спадщини, кандидат історичних наук, доцент Оксана Тарапон